Творячи, Не руйнуй: як зберегти екологію при будівництві

ECOPlanet
| 22 Вересня 2021

Засновник Eco-bud building Павло Сомов, опублікував статтю на порталі Новини бізнесу. Там він розповів чому ж так важливо розвивати інфраструктуру міста.

Проблема захисту навколишнього середовища – одна з найбільш обговорюваних в наш час. Вчені всього світу шукають способи, як поліпшити екологічну обстановку. З «оглядкою» на екологію вже прописують свої концепції більшість бізнесів, і будівельний сегмент – не виняток. Про те, як поєднати комфорт, практичність і екологічність в будинках, а також чому «розумний» будинок не завжди означає «екологічний» і навпаки, спеціально для Mind розповів засновник компанії Ecobud Building Group Павло Сомов.

З кожним роком зростає кількість більш «правильних» проектів, тобто орієнтованих на людей і якість їх життя, які враховують сучасні екотренд. Також збільшується пакет новаторських розробок – як зарубіжних, так і чисто українських. У міської й заміської забудови – свої особливості, тому є сенс зупинитися на основних аспектах кожного з форматів.

Міське будівництво

Інженерні системи. Зараз популярно критикувати багатоповерхову забудову, називаючи її «кам’яними джунглями» і «бетонними мурашниками». Але поверховість на екологію впливає набагато меншою мірою, ніж усе те, що знаходиться під будинками, а саме – міські комунікації, точніше їх стан. Безграмотні технічні рішення щодо відведення стоків можуть відгукнутися невідповідною навантаженням на навколишнє середовище, яка рік від року буде тільки наростати. Також будуть множитися і витрати на ліквідацію всіляких ПП – поривів, протікання, засмічень і т. Д.

Але при масштабному міському будівництві далеко не все залежить від забудовника. Забудовники отримують технічні умови від профільних державних організацій, що відповідають за підключення до мереж. А ті в свою чергу задають такі «правила гри», при яких дотримати всі стандарти буває вкрай складно.

Тому головне питання – в адекватних нормативах і високу культуру виконавця. Тобто зацікавленості в тому, щоб відповідати здоровим обмеженням. Така зацікавленість повинна формуватися і у чиновників (щоб не було мотивів «придумати» порушення, а потім отримати хабар за погодження), і у забудовників (робити якісно, ​​розумно і довговічне, а не «заплатимо – узгодять; квартири і так розкуплять, підвищуємо прибутковість проекту »), і у самих мешканців (дбайливо ставитися до водних і енергоресурсів, а не сповідувати принцип« не моє – не шкода »).

Парковки. На що серйозно впливає кількість поверхів і щільність забудови, так це на те, скільки людей буде щодня організовувати свою життєдіяльність на умовному квадратному кілометрі. І тут на порядок виходить ще одна «больова точка» – паркомісця.

Проблема ця настільки ж гостра, наскільки і багатогранна. З одного боку, брак місць для паркування змушує автовласників кожен ранок і вечір «нарізати кола» в пошуках вільного п’ятачка, заполонять двори вихлопами. А масовий перехід на електромобілі – то «світле завтра», до якого ще треба дожити.

З іншого – якщо будувати житлові комплекси з розрахунку «два паркомісця на одну квартиру», то рентабельність такого проекту в нинішніх українських реаліях буде прагнути в глухий «мінус», з огляду на собівартість паркомісця в підземному паркінгу. Адже не всі покупці квартир готові відразу купувати і місце на парковці. Хоча на прикладі того ж Китаю можна спрогнозувати, що дуже скоро штатний паркомісце стане необхідною інвестицією. Тільки тоді забудовнику буде вигідно споруджувати якісні багаторівневі паркінги, коли місця в них стануть обов’язковою покупкою разом з житлом.

Так, раніше це здавалося утопією: автомобілів було менше, вільного простору навколо будинків – більше, та й дешевше було на 20-30 років взяти в оренду місце десь на найближчій парковці. Але зараз вигідніше на старті віддати певну суму, а натомість отримати комфорт з можливістю ставити машину в своєму підземному паркінгу.

Зелені зони. Якщо хтось заради забудови вирізає в парку дерева – це явне порушення. Інше питання – планове омолодження і заміна зелених насаджень. Але тут є чіткі норми, і їх порушувати не можна. І, щоб провести таку роботу, необхідні певні дозволи, а це вже активне середовище для корупції.

Багатьох забудовників можуть звинуватити в тому, що вони дають хабарі. Але, якщо подивитися на це з іншого боку, людина входить в проект, в якому спочатку все прорахувати практично неможливо. Або на це буде потрібно дуже багато часу. А в бізнесі час – це головний ресурс. З огляду на темпи, з якими розвивається ринок, швидкість прийняття рішень часто повинна бути блискавичною. І якщо в проект вже інвестовано серйозні гроші, то здається, що простіше дати хабар, щоб далі рухати його, обертати вкладені кошти і повертати їх.

Тут вихід тільки один – зважений, розумний підхід, при якому існуючі зелені зони максимально зберігаються, а при неможливості зберегти – максимально швидко відновлюються. Але розсудливість буде потрібно не тільки від забудовника, а й від чиновників, що відповідають за дозвільну документацію.

Заміське будівництво
Інженерні системи. Один з найважливіших аспектів при будівництві за містом – системи каналізації. Не можна просто вирити біля кожного будинку вигрібні ями. Потрібно продумати і пропрацювати проект до найдрібніших деталей.

І тут відповідальність лягає як на забудовника, так і на архітектурні відділи місцевих рад – держустанови, які все узгоджують. Тут теж є чіткі, давно затверджені норми, тому немає необхідності що-небудь винаходити. Чи потрібен септик чи ні, куди має всі стікати, де і яка повинна бути свердловина. Потрібно просто опрацьовувати і виконувати проект згідно з цими нормами, а потім якісно контролювати.

Поки ж найпоширеніший сценарій в заміській забудові – «моя територія, що хочу, те й роблю». Але в підсумку дуже часто буває, коли вигрібну яму неправильно проектують, то потім вода, яка сочиться і дренує, може десь вийти назовні – через кілька ділянок. Особливо, якщо забудовується територія неподалік від природних водойм.

Чому так відбувається? Тому що люди часто купують «картинку» з відділу продажів. Приїхали, подивилися – все красиво, все сподобалося. А яка там інженерія – мало хто замислюється. Так що вникати в усі деталі доведеться, якою б рутинної це завдання не здавалася.

Енергоефективність. Одним зі свіжих трендів в котеджної забудови стали так звані автономні містечка. Такі кейси є і в портфоліо нашої компанії. Що це передбачає? В опаленні – відмова від газу на користь геотермальних насосів. За рахунок них вдається піти і від активного холоду – кондиціонерів. Пасивний холод – охолодження по стінах і по стелі – приносить менше ризиків здоров’ю.

У свій час звучали побоювання, що через геотермальних зондів, точніше їх кількості, може бути порушений водоносний шар. Це повинно бути передбачено на етапі проектування, враховуючи водоносні шари в конкретному місці. Адже у зазначеній вище системі головне – загальна довжина траси зондів, а не їх кількість, відповідно глибину буріння завжди можна відрегулювати. До речі, карта підземних вод змінюється. І це теж доводиться враховувати. Як і кліматичні зрушення, які видно буквально кожен рік.

Вентиляційні системи проектуються відразу з рекуперацією тепла. В умовах карантину такий підхід виявився цілком виправданим. Будинок виходить повністю закритим по всьому периметру. Можна не відкривати вікна, а свіже повітря все одно надходить.

Такі технології на старті можуть відлякати ціною. Але їх потрібно сприймати як тривалу інвестицію. Звичайно, поставити газовий котел і отримувати опалення за рахунок газу в рази дешевше, ніж встановити геотермальний насос, який окупиться років за 15. Але тут спрацьовує ідейний, концептуальний момент: по-перше, газ – ресурс не поновлюваний. А значить, споживаючи його, ми «виснажуємо» планету. А по-друге, з газом пов’язано багато політичні ризики, і його ціна в майбутньому – рівняння з усіма невідомими.

Те ж стосується електрики. Сонячні панелі вже стали мейнстрімом, і навіть при всіх суперечках навколо «зеленого» тарифу вони (як і електромобілі) – однозначний крок в більш екологічне майбутнє.

Будівельні матеріали. Тут теж прогрес не стоїть на місці. Є класичні матеріали, лідер серед яких – дерево. Дерев’яні каркасні будинки користуються великим попитом. Вони недорогі і досить надійні. Так, такий будинок не простоїть 100 років, але прослужить достатньо часу, щоб людина комфортно прожив в ньому своє життя.

Другий за популярністю матеріал – керамоблоки. Він зручний у використанні і дає хорошу теплоізоляцію. Плюс до всього тут є приємна можливість підтримати вітчизняного виробника: блоки того ж Сумського заводу за показниками практично не поступаються австрійським аналогам, які вдвічі дорожче.

Поступово розширюється ніша альтернативних матеріалів. Наприклад, готові стінові панелі з пресованої соломи використовують при будівництві Екобудинку. Це вітчизняне ноу-хау.

«Зелений» будинок vs «розумний». Останнім часом дедалі популярнішими стають так звані зелені будинки. Багато хто вважає їх найбільш ефективним способом поліпшення екології. Правда, люди дуже часто плутають «зелений» будинок з «розумним». Але це дві кардинально різні речі.

«Розумний» будинок – безумовно, звучить дуже круто і тому більше використовується для реклами. У ньому є дві основні інженерні системи, які відповідають за його «розум»: опалення / охолодження і освітлення. Перша система – обігрів, вентиляція, насоси та котельня, які пов’язуються в єдиний ланцюг і управляються через спеціальний додаток з використанням внутрішньобудинкових датчиків. Така система зайвий раз не нагріває і не охолоджує будинок, відповідно не витрачає ресурси вхолосту.

Наприклад, людина виїхала на кілька днів, виставив потрібний параметр – і обігрів або вентиляція працюють в лайтовом режимі. Повертається додому – і, під’їжджаючи, запускає обігрів / вентиляцію, щоб температура збільшилася / зменшилася.

Освітлення в «розумному» будинку підлаштовується під потреби і режим життя мешканців. Навіть штори на вікнах автоматично відкриваються / закриваються. Виглядає красиво, варто космічних грошей. Але за значимістю – не можна порівняти з опаленням і вентиляцією.

Так що в основному все зав’язано на опаленні, кондиціонуванні та електриці. Більше нічого «розумного» в цьому немає. Можна встановити системи нагріву, охолодження, вентиляції-рекуперації без системи «розумного» будинку, завести в смартфон модуль і точно так само регулювати всі параметри.

«Зелений» будинок – це ті матеріали, з яких він зроблений. Щоб визначити, які матеріали можна замінити на «еко», а від яких відмовитися, потрібно чітко знати характеристики конкретного будови і особливості ландшафту навколо. Одноповерховий будинок запросто можна зробити з дерева, на стрічковому фундаменті. А більш потужний, двох-триповерховий, та ще якщо на схилі – тут без паль не обійтися.

Все залежить від конструкції. Зараз багато хто любить величезні прольоти без колон, щоб можна було поставити великі вікна. Але без металу зробити це практично неможливо. Іноді використовують базальтову арматуру, а й вона все одно буде прогинатися. Чи не винайшли поки ще ідеальної заміни металоконструкцій. Ми думали над цим, консультувалися з фахівцями. Але завжди існує ризик. І конструктори не готові підписуватися під такими проектами, щоб не ставити під загрозу життя і здоров’я майбутніх мешканців.

Є ще таке поняття як «пасивний» будинок. Такий будинок вважається максимально енергоефективним. Він – в теорії – не використовує зовнішніх джерел енергії, а сам себе всім забезпечує. Але основні його системи – геотермальні насоси, вентиляція-рекуперація, водяні насоси – все одно працюють від електрики. Якщо не буде хоча б 1 кВт зовнішньої електрики в будинку, нічого не запуститься. Так, можна встановити сонячні панелі. Але тут же гостро постає питання: як це «сонячна електрика» зберігати. Значить, потрібні energy storage – акумулюють батареї.

І знову-таки, «пасивний» будинок передбачає мінімальні тепловтрати, а значить, в ньому встановлюються добре утеплені маленькі віконця. Але всі хочуть красиві великі вікна від стелі до підлоги, щоб милуватися навколишніми пейзажами. А коли такі вікна з’являються, тепловтрати, на жаль, зростають. І це теж потрібно враховувати.

Чого чекати в майбутньому? На мій погляд, майбутнє – за мобільністю. Капсульні, розбірні-збірні, мігруючі будинку прийдуть на зміну жорстко зафіксованим осель, вросшим фундаментами в землю. Люди вже зараз прагнуть подорожувати, бачити світ, не замикатися в своєму коконі. Так, пандемія неабияк підкосила ці устремління, але загальна тенденція нікуди не поділася. Інтернет і всі пов’язані з ним інформаційні технології дозволяють не залежати від ЖЕКів, офісів і міської влади. Тому, цілком ймовірно, рано чи пізно людство прийде до таких технологічних рішень, які дозволять навіть літати у власних будинках в інші країни.

Поки ж вписати сучасні розробки в уже існуючу забудову – не проблема. Але все інновації в основному – це саме інженерні системи, які можна впровадити в будь-який будинок, тим самим зробивши свій внесок у поліпшення «здоров’я» своєї сім’ї і нашої планети.